Про опору в часи постреальності: у LEM Station презентували новий проєкт сучасної мисткині Богдани Пацюк

У своїй інсталяції авторка зображає папір — як метафору очікувань, що можуть стати основою або зрадити в момент. Зокрема, структури, яким вірили, можуть виявитися лише фрагментами.

30 травня у львівському просторі LEM Station відбулося відкриття виставки Богдани Пацюк “НЕОобҐрунтований. Подія зібрала близько сотні людей, які прийшли, щоб розділити з авторкою спільне мислення про майбутнє, у якому нові матеріали, штучні інтелекти, симуляції та гіперреальності стають новими ґрунтами — або їхнім зникненням.

“Коли я почала працювати з папером великих розмірів, для мене було великим відкриттям, що папір може нагадувати тяжку кам’яну структуру, яка не залежить від погодних умов і її дуже складно зламати. Це стало своєрідним відсиланням, що так і в житті буває. Ті, речі, люди, обставини, на які ти дуже розраховуєш, часто поводять себе по-іншому. Ти можеш надавати величезного значення чомусь, що в результаті стане крихким. І навпаки – речі, обставини, на які ти не розраховував, які виглядали дуже тендітними, ненадійними, можуть показувати силу, потужність. Можуть виручити тебе чи стати каркасом”, – розповідає Богдана про виникнення концепції виставки.

Перформанс Богдани Пацюк — не лише про сьогоднішні внутрішні коливання, але й про завтрашній світ, де ілюзії можуть замінити факти, а конструкції — почуття.

Відвідувачам пропонують подумати: що буде нашою опорою в часи постреальності? Чи зможемо ми довіряти тому, що виглядає справжнім? Чи залишаться ще речі, які можна торкнутися — не перевіряючи їхню автентичність?

Відвідати “НЕОобҐрунтований” можна буде до 30 серпня включно у Мистецькому просторі LEM Station, що на вул. Дмитра Вітовського, 57.

Що відомо про авторку

Богдана Пацюк використовує класичні та нові медіа. Вона часто поєднує двовимірність і тривимірність зі звуком, світлом, рухомими зображеннями та комп’ютерними програмами.

Для своїх інсталяцій вона любить доповнювати їх різноманітними анімованими зображеннями. Тематика, що пронизує її творчий процес, стосується людини та її взаємодії з іншими людьми й навколишнім середовищем.

Мисткиня зацікавлена в дослідженні людських потреб та інстинктів, а також здатності людини адаптуватися в різних умовах. Вона також цікавиться емоційним складником особистості, зокрема потребою задовольнити відчуття безпеки та дому. Створюючи свої графічні та рухомі зображення, мисткиня спирається на естетику урбанізму, щоб продемонструвати повсякденне життя людини, а також вплив механізації на індивідів.