Що для вас означає креативність? Як її значення у підприємництві?
Креатив дає додану вартість. Автор ідеї придумує щось, що цікаве не лише йому, а й іншим людям, відтак вони готові внести кошти для реалізації. Я з великою повагою ставлюся до кожного бізнесмена, до кожного, хто вміє заробляти гроші, — це означає, що людина віднайшла інструмент, завдяки якому клієнти віддаватимуть частинку своїх грошей. Але якщо відповідати на питання у ширшому контексті, то, звісно, бізнес не є суто зароблянням грошей — це глибинні процеси, які не лежать на поверхні. Але вони в результаті змінюють світ на краще, роблять його цікавішим, цивілізованішим, показують, що є інші цінності, окрім матеріальних речей. Що є просто взаємини між людьми, які ґрунтуються на довірі, а це базова цінність. І її дасть наш простір. Із довірою, з креативним мисленням, з умінням творити, зі свободою зможемо багато досягнути.
Щоб успішно розпочати будь-який проєкт, маю його пережити. Це має бути моя історія, якою хотітиметься поділитися. Не думаю перш за все про гроші, про далекі перспективи — первинним є порив поділитися, віддати. А ще має бути політ. Нічого не вийде, якщо не мислиш глобально, якщо боїшся. Страх сковує, замикає в рамках. Порив ділитися й політ — дві найважливіші передумови креативності. А успіх будь-якої справи без креативності — миттєвий, мов бульбашка, приречена на забуття.
Натомість, закладаючи у свій бізнес креативність, щоразу твориш щось нове. Тоді ця новизна пронизує всю діяльність. Для мене це обов'язковий органічний елемент будь-якої справи. Це як дихати. Не уявляю бізнесів команд, у яких працюю, без креативності, — так нудно. Як на мене, такі проєкти приречені на затухання — у них немає свободи, немає польоту. Я багато подорожую Європою і спостерігаю, що чимало проєктів згасають саме після того, як запровадили в себе певні бюрократичні правила й рамки.
Ми в Україні зараз маємо унікальний шанс стати лідерами у сфері креативності. Люди з-за кордону, приїжджаючи до нас, спостерігаючи за нашим досвідом, дивляться на нас із захопленням. Розуміють, що багато таких речей у них неможливі з огляду на рамки. Подекуди ми самі не усвідомлюємо, якими шансами володіємо і яким потенціалом свободи розпоряджаємось.
Мені допомагає власний підхід до життя. Ніколи не стверджую, що від нас нічого не залежить, що все вже давно кимось за нас вирішено. Ми завжди впливаємо на якість свого життя, бодай тоді, коли в неналежному місці переходимо дорогу. Варто робити все максимально від тебе залежне, а тоді вже дивитися на те, як складаються обставини навколо. Водночас, я ніколи не пливу проти течії, я навчився розрізняти боротьбу, варту зусиль, і марні втрати енергії. Намагаюся працювати з людьми, в яких упевнений: разом зможемо вигребти.
З цієї впевненості й постав проєкт Lem Station. Склалися інші фактори, з'явилися шанси. Після Майдану був створений Реанімаційний пакет реформ, почалися інші активності, в яких ми зламали попередні системи. Сама доля вела нас. Потім ми з Марком, з Олексієм Скрипником, з іншими обговорювали стратегію розвитку міста. Дійшли спільного висновку: Львів буде найкраще розвиватися як креативне місто, де кожна людина матиме змогу якнайповніше реалізувати творчий потенціал. Власне, у цьому полягає й сам дух Львова: це унікальне місто, яке завжди намагалося застосувати власну креативність. Нецікаво, щоб Lem Station був єдиним таким місцем. Сьогодні у Львові розвивається паралельно дуже багато унікальних проєктів. Є "Фабрика повидла", є !FESTrepublic, завод РЕМА. У стихійному розвитку є своя краса. Якщо зараз не дамо свободи цьому процесу, намагатимемося вкласти його в рамки, нічого не вийде.