Інтерв'ю
із засновниками

Інтерв'ю
із засновни-ками

Ресторатор, підприємець, громадський діяч

Марк Зархін

Якою є ваша мотивація брати участь у цьому проєкті?

Сьогодні креативність дозволяє не лише створювати щось нове — що, безперечно, надзвичайно важливо, — вона ще й приносить величезні гроші. Креативність — це не просто робота у творчих професіях. Це робота в галузях, у яких раніше творчі люди не були лідерами.

Зараз саме креативне мислення стало головним інструментом, щоб створювати величезну грошову масу та нові економічні напрями. Не говоритиму про компанії з трильйонною капіталізацією, бо є сотні тисяч менших бізнесів. Але нині це галузь, яка домінує і яка розвивається швидкими темпами. Якщо хочемо створити гідне життя для львів'ян, то треба рухатися саме в цьому напрямку.

Ми досліджували роботу креативного класу і зрозуміли, що однією з важливих передумов є концентрація цих креативних людей. Лише коли люди співпрацюють, спілкуються, обговорюють ідеї й реалізують їх разом, ефективність креативної думки зростає і може перетворюватись на великі економічні, мистецькі й соціальні проєкти.

Ми шукали місце, де у Львові можуть збиратися, концентруватися такі особистості. Зрештою, над цим думаємо не тільки ми: наприклад, є вже Fest Republic, «Фабрика повидла», створюються коворкінги, великі ІТ-центри. Ми шукали місце, де буде зосереджена різна креативна публіка — як школярі, так і старші люди — і де вони зможуть знаходити себе.

Як не дивно, розглядали досвід торгових молів, які, на мою думку, були розвагою 20-го сторіччя. Ми хочемо зробити так, щоб люди приходили сюди не по продукти, а по думки й ідеї.

З огляду на місце розташування, розраховуємо на те, що Lem Station стане креативним центром міста. Площа Ринок — туристичний центр міста, а тут — креативний центр Львова.

Ми хочемо зробити так, щоб люди приходили сюди не по продукти, а по думки й ідеї.

Що для вас креативність? Як  ви визначаєте це  поняття?

Креативність не починається просто. Вона бере свій початок від свободи думки. Така свобода дає критичне мислення. А критичне мислення — це вміння людини відмовитися від догм, розширити свої можливості. Вміння не відступати, казати собі «я це зможу» та досягати високих цілей.

Людина може так діяти, тільки якщо мислить вільно. Тоді вже є підстави для того, щоб виникала можливість думати і творити. Це для мене креативність.

Чи це буде місце і для тих людей, які не належать до переліку креативних професій?

Мене часто запитують: а що робити не креативним людям? Чи не стане цей простір резервацією для креаклів? Чи не перетвориться він на місце, де вони створять якусь особливу касту нових людей?..

Креативність — це властивість будь-якої людини від народження. Будь-хто, якщо має бажання, може креативити. Однак багато того, що робить наша освіта, виховання, догми, в яких ми живемо, а ще суспільство, яке не дозволяє вистрибнути за рамки сірості, — усе це створює тло для неможливості креативного розвитку.

Старше покоління може мати певні труднощі у сприйнятті концепту. Але для молодих людей, для внуків і дітей цього старшого покоління, це величезний шанс відповісти на виклики тих проблем, які є у сучасному світі.

Креативність — це можливість гнучко змінювати своє життя, легко підходити до викликів епохи невизначеності, яка лякає багатьох. Важко змінюватися, якщо вже розпланував своє професійне життя на 20 років уперед. А креативність дозволяє це.

Окрім неї, варто згадати ще три «К»: критичне мислення, колабораційність та комунікативність. Усі ці риси людини можна виховати і «придбати» саме в таких місцях, як Lem Station.

Варто згадати три «К»:

критичне мислення, колабораційність та комунікативність. Усі ці риси людини можна виховати і «придбати» саме в таких місцях, як Lem Station.

Чи можемо казати, що Lem Station — це більше, ніж просто бізнес?

Безперечно, це не лише бізнес. Ми розраховуємо на те, що Lem Station заробить якийсь соціальний капітал, який, імовірно, можна буде згодом трансформувати у фінансовий. Але створення можливості для креативних людей — це найбільший із бізнесів, який може зробити Львів. Бо саме креативні люди можуть створювати нові економіки, величезні фінансові потоки, нові ідеї в найрізноманітніших галузях.

І в галузях навіть бюрократичних. Наприклад, Чарльз Лендрі у книжці «Креативна бюрократія» описує процес змін, який провадять бюрократи у парі з громадою. Бізнес у форматі «купив і продав» відходить, залишається у 20 сторіччі.

Чому такі місця важливі? Яка їхня роль?

Коли говоримо про місця розвитку креативних індустрій, то передусім постає питання: а що таке креативні індустрії? На мій погляд, будь-яка індустрія може бути креативною, адже будь-який напрям людської діяльності може бути або повторенням, або творінням.

Ми будемо провокувати людей створювати, вчитися, спілкуватися й колаборувати. До прикладу, не маємо фабрики, де б могли шити, якщо в когось виникне ідея фешн-проєкту. Але тут люди мають вчитися пічити свої проєкти, шукати інвесторів і далі поширювати свої ідеї. Ми є радше провокаторами людської думки.

Яку роль, на вашу думку, має відігравати Lem Station для Львова, країни та світу?

Почнімо з того, яку роль може відігравати Львів. Львів не є пересічним місцем. Львів не є просто обласним центром України. Це місто, яке однозначно впливає на життя України. Причому його вплив у багатьох випадках не менший, ніж столиці.

І вплив цей — здебільшого позитивний і творчий. Львів вже давно задає тренди розвитку і творчих ідей у різних галузях. Так історично склалося. І це фактор його глобального впливу.

Львів як глобальне місто буде розвиватися дедалі більше. Поки що тут немає великої кількості грошей. Зате є люди, які, по-перше, можуть їх створювати, а по-друге, якщо креативні люди залишатимуться в місті, то Львів стане глобальним.

Ми не знаємо, як і про що люди мислитимуть. Не знаємо, що виникне у їхній голові. Проте не мусимо ні регулювати це, ні визначати. Наше завдання — створити умови, щоб ці думки виникали. Які з них розвиватимуться, які ставатимуть глобальними, а які національними, передбачити важко. Ми не є соціологами, але впевнені в тому, що тут є такий потенціал і що це може стати вибухоподібним процесом.

Чому ця локація має бути помітною на глобальній мапі?

Ця локація на глобальній мапі буде відрізнятися тим, що вона дуже атрактивна. У неї є історія, у неї є шарм… Люди, що приїжджатимуть, будуть захоплені тим, що старі індустріальні будівлі мають таку красу і естетику.

Вірю, що львів'яни мають глобальний потенціал і що це одне з важливих місць, де продукуватимуть глобальні ідеї. Жодна споруда не може створити глобального контенту. Створюють його люди, які в ній можуть збиратися. Наше завдання — використати атрактивність цієї споруди: щоб люди з ідеями та проєктами хотіли приходити сюди, об'єднуватися, працювати, і щоб звідси ці ідеї поширювалися на весь світ.

Ми хочемо зробити так, щоб люди приходили сюди не по продукти, а по думки й ідеї.

співзасновник та член ради директорів Softserve

Тарас Кицмей

Чи вважаєте себе серійним підприємцем?

Не називав би себе так. Хоча, фактично, життя підштовхнуло ним стати. У школі та в інституті я займався математикою. Писав дисертацію, захистив її.

Та з іншого боку, я є тією людиною, яка орієнтується на цілі. У 90-х, коли потрібно було виживати, одним зі способів досягнути більшого стало підприємництво. Тож склалося так, що я почав ним займатися. Але ставився до бізнесу як до математики: розумів, що є поставлене завдання, дається короткий час на його розв'язок, за цей час треба знайти найкраще рішення та реалізувати його. І що головне у цьому процесі — результат.

Яким має бути проєкт, щоб ви брали в ньому участь?

З 90-х я почав займатися розвитком і побудовою ІТ-компанії Softserve. Часто мене питають: яка причина успіху? Сьогодні я вивів формулу, що основа успіху полягає у двох факторах: інноваціях та лідерстві.

Чим відрізняється Softserve від багатьох інших компаній? На мою думку, тим, що Softserve — це нон-стоп інновації. Це компанія, яка змінюється щодня.

Звісно, це створює дискомфорт і стресує деяких людей. Проте багато хто вже звик жити в епоху змін. І коли запитують, що у Softserve є стабільним, то у мене одна відповідь: стабільні лише зміни.

Ці зміни й інновації здатні творити лише справжні лідери. Що їх більше, то краще розвивається компанія. Усе, що ми робили у Softserve, — це намагалися розвинути людей, лідерів та ініціативи.

Якщо говорити про бізнеси, в яких я хотів би брати участь, то мені найбільше імпонують інновації, робота з людьми. Хочеться надихати, розвивати і працювати зі справжніми лідерами.

У нас немає фаз стабільності. Сьогодні змінюємо щось одне, а вже завтра — щось інше

Яка у вас мотивація брати участь у проєкті Lem Station?

Працюючи у Softserve, я маю реальний вплив на розвиток креативних IT-індустрій. Але інновації набагато ширші, вони — всюди. Якщо подивитися, який вплив сьогодні мають технології на суспільство, то йдеться не лише про IT-сферу. Це ж і штучний інтелект, і біотехнології, і відновлювальна енергетика. Все це змінює людей, структуру ринків праці й багато іншого. На перше місце виходять креативні індустрії.

Львів є містом, яке має довгі корені креативу: і в науці, і в технологіях, і в мистецтві, і у підприємництві. Тому мені хотілося поділитися досвідом побудови інноваційних бізнесів. Можливо, поменторити людей і допомогти Львову тримати курс на креативність.

Як ви для себе визначаєте креативність?

Немає алгоритму, як бути креативним. Дати визначення цьому поняттю досить важко. Інновації — це будь-яка зміна, яка приносить цінність. А першим кроком більшості інновацій є креатив. Ми генеруємо креативні ідеї, але вони повинні принести цінність комусь.

Яким має бути співвідношення соціальності, комерції та впливу у Lem Station?

До Lem Station ми ставимося як до соціального підприємництва. У моєму розумінні — це бізнес, де на першому плані стоять певні соціальні цілі, а на другому — економічна модель, яка повинна давати прибуток. Проєкт не має бути збитковим, бо тоді не буде можливості інвестувати в розвиток цього соціального бізнесу.

В історії з Lem Station не ставимо собі за мету заробити гроші. У нас є набагато кращі бізнес-проєкти. Мета номер один для Lem Station — створити майданчик на перетині ідей та концепцій. Місця, де ми зможемо працювати разом із з науковцями, технологами, митцями, підприємцями і створювати щось нове. І це нове є тим, що ми хотіли б бачити у Львові.

Наше завдання — створити цей майданчик. Тут має бути цікаво, натхненно, тут люди повинні заряджатись ідеями. Це і є основна ціль.

При цьому, звісно ж, хочемо, щоб ця діяльність приносила прибуток і щоб ми його реінвестували в ідею.

Наскільки достатньо, на вашу думку, таких локацій в Україні та, зокрема, у Львові?

Коли говоримо про креативні індустрії та соціальне підприємництво, то завжди треба наче з'єднувати певні речі. Коли говоримо про екосистему для креативних індустрій, то важливо пам'ятати, що екосистема починається із системи освіти.

Це Львівський національний університет ім. Івана Франка, «Львівська політехніка», Український католицький університет, де студенти вивчають певні предмети і мріють про своє майбутнє. Вони в цьому житті хочуть щось зробити, змінити цей світ. У них є багато ідей, але ці ідеї треба «приземлити», щоб вони приносили певну цінність.

Щоб ці ідеї знаходили своє застосування, має існувати певна інноваційна система: різні акселератори, венчурні фонди, підприємці.

Що ж потрібно нам? Хочемо облаштувати тут майданчик, де ці всі люди зможуть створювати певну синергію, де працюватимуть разом і доповнюватимуть одне одного. Дуже важливо думати out of the box. Зокрема, цього можна досягнути, маючи змогу спілкуватися з різними людьми.

Студент, який навчається, наприклад, у Політехніці, зазвичай перебуває у специфічному середовищі, починає думати своєрідно. Та в Lem Station він зможе зустрітися з художниками, письменниками, іншими людьми. Тоді він автоматично вийде за межі свого мислення — і так збагатиться новими ідеями. Наше завдання — виводити людей зі стандартності, щоб вони постійно мали змогу дивитися далі, ніж звикли.

У світі є великий попит на унікальність. Ми не хочемо щодня харчуватись у McDonald's, як би класно там не було. Так само не хочемо користуватися лише айфонами, які б хороші вони не були. Ми хочемо чогось унікального!

І цей запит створює величезні можливості для людей, які можуть бути дизайнерами власного одягу, унікальність якого цінують. Ці унікальні ідеї ми повинні підтримувати й розвивати, а попит на них буде 100 %. Тут і деінде.

У світі є великий попит на унікальність

Ми не хочемо щодня харчуватись у McDonald's, як би класно там не було. Так само не хочемо користуватися лише айфонами, які б хороші вони не були. Ми хочемо чогось унікального!

Яким буде простір Lem Station?

Ми розробили певну концепцію, як побудувати синергію між людьми, яких надихають креатив та інновації, які завжди цікавляться чимось і які шукають їжу для розуму.

Цей об'єкт ми хочемо умовно розділити на чотири зони. Перша — вулиця комунікацій: відкрита як для резидентів Lem Station, так і для інших львів'ян і туристів. Там можна буде поспілкуватися, надихнутися, зарядитися, дізнатися щось нове і просто цікаво провести час. У другій зоні — у правому ангарі — буде зона івентів для спікерів із цікавими ідеями. У третій плануємо коворкінг для різних організацій, акселераторів, компаній. Четверта зона буде місцем виставок та креативних майстерень.

Ставимо собі за мету, щоб люди, які працюватимуть у цих чотирьох зонах, знаходили точки дотику й підсилювали одне одного. Нам потрібні події, які притягуватимуть креативних людей. У коворкінгу і майстернях хочемо бачити ті компанії та організації, які теж стануть частиною цього процесу.

Як я уже казав, креатив важко описати алгоритмом і спрогнозувати його. Але є певний тренд, і ми повинні на нього зважати. Lem Station має стати одним із креативних майданчиків у Львові. І що більше їх буде, то краще для міста. Але кожен має бути особливим і унікальним, як-от Lem Station.

Не так давно ми святкували 125-річчя львівського трамвая. Століття тому цей будинок звела компанія Siemens. Таких місць зараз не так уже й багато. І ця унікальність якраз і створює у людей відчуття чогось особливого. Бо, працюючи в унікальному середовищі, теж можна створити щось унікальне. Хочете творити щось велике? Творіть у класних, натхненних середовищах. Тому що важко працювати у стандартних умовах і бути світовим лідером.

Якою, на вашу думку, має бути роль Lem Station в українському та глобальному контекстах?

А що таке глобальний бізнес? Перш за все — глобальне мислення. Можна працювати у Львові, з місцевим ринком збуту та інвесторами, але, з огляду на глобальні тенденції, власники бізнесу будують його глобальним. Таким чином, бізнес має великий шанс на успіх.

Сьогоднішній Львів готовий до глобальних викликів, і може відбуватись експансія далі. Все, що ми тут робимо, будемо розглядати у глобальному контексті. Найуспішніші бізнеси активніше виходитимуть на глобальні ринки, а менш успішні — менше. Але тут повинен бути своєрідний котел, де ці ідеї народжуються, варяться і розходяться по світу.

Усі успішні бізнеси мають бути глобальними. Шанси бути успішними й не глобальними — низькі, інколи це просто неможливо.

підприємець у сферах IT, освіти та інновацій

Дмитро Косарєв

Яким має бути проєкт, щоб ви хотіли брати у ньому участь?

Перш за все, цікавим і масштабним. Якщо подивитись на історію проєктів, які я робив, то зазвичай це такі справи, за які в регіоні ще ніхто не брався. Це були великі експерименти, починаючи від IT-компаній, IT-школи. Це ж стосується і Lem Station.

Завжди цікаво експериментувати й досягати результату. Люди отримують реальний кайф, якщо є результат. Це відбувається, коли бачиш певні зміни, вплив на середовище, людей та клієнтів, які стають щасливими. Коли помічаєш, що щось змінив на краще.

Бізнес — це шлях спроб, помилок, невдач. І в такій ситуації найголовніше — розуміти, що невдача — це частина циклу, де ти вчишся чогось нового, робиш висновки і рухаєшся далі. Як на мене, Lem Station — це проєкт, який дуже складно оцінити. Це один великий проєкт-ризик, який може і матиме позитивний результат.

Ми не знаємо, як і про що люди мислитимуть. Не знаємо, що виникне у їхній голові. Проте не мусимо ні регулювати це, ні визначати. Наше завдання — створити умови, щоб ці думки виникали. Які з них розвиватимуться, які ставатимуть глобальними, а які національними, передбачити важко. Ми не є соціологами, але впевнені в тому, що тут є такий потенціал і що це може стати вибухоподібним процесом.

Як щодо самої історії створення Lem Station?
Як і з чого все починалось?

Концепція креативного міста, креативного хабу, креативної економіки витала, як-то кажуть, у повітрі у Львові впродовж останніх 10-15 років. Про неї дуже багато говорили, були спроби щось робити.

На мою думку, тут потрібні дві складові: критична маса креативного класу та відповідна інфраструктура. І йдеться не лише про офіси чи Wi-Fi, а про правильне середовище. Тобто місце, де представники креативного класу можуть зустрічатися і щось створювати.

Маю на увазі не лише людей, що працюють в IT. Креатив є всюди. Найцікавіші ідеї, стартапи, проєкти з'являються на перетині різних технологій: медицина, IT, математика, стоматологія. Ми ще не знаємо достеменно, хто ще може сюди прийти. Головне — створити середовище, де перетинатимуться якомога більше людей із різних галузей.

У такому разі зможемо досягнути сингулярного ефекту. Сингулярність — це не просто зростання на 10, 20, 30 % на рік, а точка, на якій можемо злетіти швидко та високо. Такі проєкти не можна оцінити або спрогнозувати. Для них не досить просто побудувати гарну excel-таблицю. У це треба вірити, створювати середовища й чекати, коли екосистема запрацює і дасть свій позитивний вплив на середовище.

Чому проєкт назвали Lem Station?

Проєкт візіонерський, націлений на майбутнє. Ми дуже довго обговорювали, як його назвати. Ідея назви Lem Station з'явилась у Марка Зархіна.

Він запропонував: а чому б нам не згадати Станіслава Лема? Це людина, яка жила у Львові й дуже багато писала. Відомий письменник-фантаст, футуролог. Себто він безпосередньо займався формуванням майбутнього.

Слоган цього місця — «створюючи майбутнє»

Наш проєкт — теж про це. Окрім цього, ми хотіли, щоб люди знали про Станіслава Лема. Тому й вирішили назвати це місце «станцією Лема», Lem Station.

Яка ваша візія майбутнього проєкту? Чим має стати Lem Station у контексті міста, країни, світу?

Щодо міста, то ми б хотіли бути фундаментом для креативної економіки Львова. Для цього нам потрібно стати проєктом-середовищем, який підтримував би концепцію креативного міста та об'єднав би людей навколо цієї цілі.

Друге — місце для людей із різних верств та галузей, де вони могли б самореалізуватись. Це і медіа, і IT, робототехніка, і, можливо, ще хтось. Для нас важливо показати приклад. Що більше успішних проєктів відбудеться на цьому майданчику, то більше людей спробують повторити такий досвід.

Візьмімо як приклад аутсорсинг у Львові, Харкові, Києві й інших містах. Дуже важливо, щоби хтось був лідером. Якщо людина буде успішною і покаже своїм прикладом, що їй вдалося самореалізуватися, то з'явиться певна кількість людей, які захочуть наслідувати цей приклад.

У Львові так трапилося з аутсорсингом. З'явилося кілька успішних компаній, і люди, попрацювавши в них певний час, казали: «Окей, а чим я гірший? Чому не можу зробити це сам?» Комусь вдавалось, а комусь ні. Проте сьогодні ця індустрія розрослася й розвинулася. Те саме, певною мірою, можемо сказати і про game industry. Було кілька успішних проєктів у Львові, які люди бачили й повторювали.

Тому для нас важливо, щоб цей майданчик став не просто місцем, де відбувається творчість чи креативність, а своєрідним шоу-румом, у якому ми б хотіли показувати успішні проєкти. Мета полягає в тому, щоб якомога більша кількість людей пробувала наслідувати і множити цей успіх. Так, можливо, 80 % проєктів будуть невдалими, але принаймні решта 20 % реалізуються.

Успішні проєкти стають частиною історії, частиною країни. На глобальному інноваційному ринку ми маємо також зайняти певне місце. Люди мають казати не лише про те, що Україна — це аграрна країна, в якій відбувається війна. Україна має асоціюватися з глобальними, успішними проєктами.

Що ж таке глобальні проєкти? Поглянувши на економіку Сан-Франциско, багато людей скаже, мовляв, вони такі успішні, бо займаються IT, наукою. Але насправді вони насамперед створюють проєкти, які масштабуються.

От хоча б Uber — наче просто таксі, але проєкт масштабований. Я хотів би, щоб люди у Львові зрозуміли, що потрібно втілювати глобальні ідеї, які асоціюватимуться з країною. Наразі Україна — це Petcube i LaMetric. Однак кількість таких проєктів має зростати.

Чим для вас є креативність? І для чого потрібен креативний хаб?

Креативність — це створення чогось. Творчість заради творчості чи креативність заради креативності чи процес заради процесу — така собі історія. І якщо ми говоримо про креативність у понятті американської чи британської культури, то це теж про орієнтацію на результат. Безперечно, креативність — це процес. А що ж є його результатом?

Якось я натрапив на класне визначення, з яким погоджуюся: креативність — це процес трансформації ідей у продукти та сервіси. Багато людей фонтанують ідеями, але коли доходить до реалізації, чимало задумів просто помирає. На мою думку, креативне місто в цьому аспекті — це місто, яке дозволяє трансформувати ідеї в продукти і сервіси. Вони ж, своєю чергою, генерують гроші й податки, змінюють середовище.

Для цього має бути критична маса креативного класу. Де нам його взяти? Передусім людям має бути комфортно. Сучасний креативний клас не прив'язаний до місця. Це люди з хорошою освітою, які подорожують із ноутбуками під рукою. Вони будуть збиратися там, де їм комфортно і де є схожі до них люди. Львів частково виконав це завдання, ставши одним із найкомфортніших міст в Україні. Тому тут з'являються і фрілансери, і дизайнери, і митці.

Якщо говорити про креативний хаб, то наше завдання полягає в тому, щоб створити місце, де вони можуть зустрічатися, працювати, обмінюватись ідеями, мати підтримку і творити. Це smart work і smart entertainment.

Креативність — це створення чогось

Творчість заради творчості чи креативність заради креативності чи процес заради процесу — така собі історія.

Що конкретно буде у Lem Station і довкола?

Хаб має виконувати кілька завдань. По-перше, завдання комфортного місця для роботи. Йдеться не лише про красивий офіс, а й про правильних сусідів, що працюватимуть поряд. Тому буде відбір, фільтрація людей та компаній, які розмістяться на цьому майданчику. Цю роль плануємо залишити за собою, щоб формувати правильне community.

По-друге — завдання місця, де люди можуть зустрічатися, спілкуватися. Це має бути котел різних ідей, людей із різних галузей.

Smart entertainment — це те, чого бракує Львову. Поки що тут невеликий вибір для вечірнього дозвілля: гастрономія, кілька нічних клубів — і все. Розваг зі змістом майже немає. Ми б хотіли змінити ситуацію і надати для цього цей простір. Щоб з'явились і комедійні стендапи, і вар'єте, і TED Talks, і презентації, і фестивалі. Хочемо бути дуже вимогливими до подій, щоби всі активності, які тут запускатимуть, підтримували екосистему.

Третє — відкритість. Бачимо цей простір максимально відкритим для будь-яких людей, які мають бажання прийти й подивитися, що тут відбувається. Це і є три базові речі, на які спирається наш проєкт. Зважаючи на них, вибираємо проєкти і дивимося, чи не суперечать вони базовій концепції.

У maker space люди зможуть розвивати проєкти фізично: коли потрібно робити прототипування, щось вирізати чи тестувати.

У коворкінг-зоні люди зможуть працювати та матимуть простір для проведення зустрічей, конференцій з хорошим інтернетом, з відеокамерами. Публічна зона має бути комфортним місцем для зустрічей із партнерами, замовниками, людьми з іншого середовища. Але тоді виникає питання, як у такому разі показати світові, що робиш? Для ситуацій, коли хочеш щось показати світові, є event hall. Це майданчик, на якому люди можуть продемонструвати й захистити свої проєкти.

Lem Station — місце з історією. Чи зважали на це під час вибору майданчика?

Одного разу це місце вже зіграло суттєву роль у формуванні львівського середовища. Тут була побудована перша станція, перший трамвай. Увесь комплекс зводився під виставку крайову 1894 року. Цей проєкт змінив середовище Львова: до нього і після — це вже були різні міста.

Відбулася централізована електрифікація, поклали бруківку, рушив перший трамвай і трапилося багато інших технологічних речей. Для міста це знакова будівля. Ми з командою хотіли б повторити цей успіх: щоб колишнє трамвайне депо з неймовірною історією знову змінило і наше місто, і середовище, і дало поштовх до наступних перетворень.

бізнесмен, громадський діяч

Олег Мацех

Яким місцем, за вашим уявленням, має постати Lem Station?

Lem Station — це місце майбутнього: сьогодні воно має нам показувати, якими ми станемо через десять років, а тоді — якими маємо бути у наступні десять років. Lem Station — це один з осередків креативного Львова. Мрію, щоб Lem Station був прикладом для інших таких спільнот. Я б хотів, щоб тут було місце зустрічі на перетині глобальних шляхів креативних індустрій: у віртуальному, реальному та в ментальному просторах. На цих дорогах має зустрітися якомога більше креативних людей.

Вочевидь, це місце має постати дуже енергетичним, бути таким собі акумулятором, заряд якого ніколи не закінчується. Люди з радістю до нього підключаються й водночас поповнюють його. Lem Station — це місце, де не згасає життя і рух.

Яким має бути співвідношення бізнесу та ідей у проєктах на зразок цього?

Важливо стежити за тим, як рухається світ. Засновники Google чи Facebook думали передусім не про те, як заробляти гроші, — компанії постали від певного бачення та накопичених ідей. У них завжди присутні комунікації між людьми. Хочу, щоб і ми втілили такі підходи. Lem Station житиме доти, доки його наповнюватиме енергія людей і простору. Другорядне в цьому сенсі питання визначення приміщення: буде це коворкінг, івент-хол чи щось інше — це всього лише розподілення квадратних метрів.

Чим має бути наповнений простір?

У ширшому розумінні це простір, де немає кордонів. Простір, наповнений активностями: тими, які потрібні місту та які водночас створюють можливості для розвитку креативних людей різних професій. Він може бути платформою, наприклад, для фестивалю оперної класичної музики LvivMozArt, театрального фестивалю "Кіт Ґаватовича", інших цікавих подій. Уже є ідеї організувати такий собі battle між науковцями: коли вони за короткий час (5-10 хвилин) мають донести до аудиторії свою ідею і з-поміж них визначатимуть найкращу. Так само можемо тут уявити і картинну галерею, й інтерактивний музей, і звукостудію. Водночас це місце для стартапів, інфраструктура якого сприятиме тому, щоб людина розвивала свій потенціал та зустрічала собі подібних, ділилася з ними досвідом. Адже всі унікальні речі завжди з'являються від дотику та обміну ідеями. Ми повинні заповнювати простір найкращими проєктами. Для цього слід створити окрему стратегічну раду, яка займатиметься критеріями відбору.

Для нас як інвесторів важливий бізнес не в класичному його розумінні — як заробляння грошей, а бізнес як інструмент для втілення глобальних проєктів. Для цього потрібен час, потрібні люди, які розділять нашу ідею та гроші, щоб її втілити. Функція фінансів— це оцінка іншими твого проєкту. Себто якщо сюди залучатимуть гроші, то ідея життєздатна й цікава місту, люди вірять у неї, підтримуючи фінансово. Власне, довіра має стати базовою цінністю, яку дасть цей простір.

Адже всі унікальні речі завжди з'являються від дотику та обміну ідеями. Ми повинні заповнювати простір найкращими проєктами

Що для вас означає креативність? Як її значення у підприємництві?

Креатив дає додану вартість. Автор ідеї придумує щось, що цікаве не лише йому, а й іншим людям, відтак вони готові внести кошти для реалізації. Я з великою повагою ставлюся до кожного бізнесмена, до кожного, хто вміє заробляти гроші, — це означає, що людина віднайшла інструмент, завдяки якому клієнти віддаватимуть частинку своїх грошей. Але якщо відповідати на питання у ширшому контексті, то, звісно, бізнес не є суто зароблянням грошей — це глибинні процеси, які не лежать на поверхні. Але вони в результаті змінюють світ на краще, роблять його цікавішим, цивілізованішим, показують, що є інші цінності, окрім матеріальних речей. Що є просто взаємини між людьми, які ґрунтуються на довірі, а це базова цінність. І її дасть наш простір. Із довірою, з креативним мисленням, з умінням творити, зі свободою зможемо багато досягнути.

Щоб успішно розпочати будь-який проєкт, маю його пережити. Це має бути моя історія, якою хотітиметься поділитися. Не думаю перш за все про гроші, про далекі перспективи — первинним є порив поділитися, віддати. А ще має бути політ. Нічого не вийде, якщо не мислиш глобально, якщо боїшся. Страх сковує, замикає в рамках. Порив ділитися й політ — дві найважливіші передумови креативності. А успіх будь-якої справи без креативності — миттєвий, мов бульбашка, приречена на забуття.

Натомість, закладаючи у свій бізнес креативність, щоразу твориш щось нове. Тоді ця новизна пронизує всю діяльність. Для мене це обов'язковий органічний елемент будь-якої справи. Це як дихати. Не уявляю бізнесів команд, у яких працюю, без креативності, — так нудно. Як на мене, такі проєкти приречені на затухання — у них немає свободи, немає польоту. Я багато подорожую Європою і спостерігаю, що чимало проєктів згасають саме після того, як запровадили в себе певні бюрократичні правила й рамки.

Ми в Україні зараз маємо унікальний шанс стати лідерами у сфері креативності. Люди з-за кордону, приїжджаючи до нас, спостерігаючи за нашим досвідом, дивляться на нас із захопленням. Розуміють, що багато таких речей у них неможливі з огляду на рамки. Подекуди ми самі не усвідомлюємо, якими шансами володіємо і яким потенціалом свободи розпоряджаємось.

Мені допомагає власний підхід до життя. Ніколи не стверджую, що від нас нічого не залежить, що все вже давно кимось за нас вирішено. Ми завжди впливаємо на якість свого життя, бодай тоді, коли в неналежному місці переходимо дорогу. Варто робити все максимально від тебе залежне, а тоді вже дивитися на те, як складаються обставини навколо. Водночас, я ніколи не пливу проти течії, я навчився розрізняти боротьбу, варту зусиль, і марні втрати енергії. Намагаюся працювати з людьми, в яких упевнений: разом зможемо вигребти.

З цієї впевненості й постав проєкт Lem Station. Склалися інші фактори, з'явилися шанси. Після Майдану був створений Реанімаційний пакет реформ, почалися інші активності, в яких ми зламали попередні системи. Сама доля вела нас. Потім ми з Марком, з Олексієм Скрипником, з іншими обговорювали стратегію розвитку міста. Дійшли спільного висновку: Львів буде найкраще розвиватися як креативне місто, де кожна людина матиме змогу якнайповніше реалізувати творчий потенціал. Власне, у цьому полягає й сам дух Львова: це унікальне місто, яке завжди намагалося застосувати власну креативність. Нецікаво, щоб Lem Station був єдиним таким місцем. Сьогодні у Львові розвивається паралельно дуже багато унікальних проєктів. Є "Фабрика повидла", є !FESTrepublic, завод РЕМА. У стихійному розвитку є своя краса. Якщо зараз не дамо свободи цьому процесу, намагатимемося вкласти його в рамки, нічого не вийде.

Страх сковує, замикає в рамках

Порив ділитися й політ — дві найважливіші передумови креативності. А успіх будь-якої справи без креативності — миттєвий, мов бульбашка, приречена на забуття.

Яке значення Lem Station для Львова, для країни, для світу у довгій перспективі?

Основна ідея простору Lem Station — створювати можливості. Сама його територія є великим енергетичним полем, і її слід розвивати комплексно, разом із прилеглими Стрийським парком, Цитаделлю, Парком культури. Зараз я очолюю стратегічну групу, яка опікується таким розвитком. Це, можна сказати, буде новий центр Львова (у стратегічному розумінні): центр не для туристів, а для львів'ян, де вони зможуть і працювати, і відпочивати.

© LEM station. 2019